ЛІТО "Кобзар"/
     
     


 
     
 
   
 

Роботи, які було прийнято на конкурс "Золотий тризуб"

Опції перегляду коментаря

Виберіть бажаний спосіб відображення коментарів і натисніть "Зберегти налаштування", щоб активувати ваші зміни.

Україну продовжують заціловувати... до смерті?

Конкурсанти, як зговорилися. Невже хвалебні оди врятують державу, що стоїть над прірвою. Сліпці, протріть очі!

Шкодую, що послав свого вірша, не ознайомившися з конкурсними стоголосими плачами-милуваннями-заклинаннями до Бога.

З повагою до відчайдух з жюрі конкурсу, Георгій БУРСОВ.

Я зачарований словами поетеси...

Михайло Старицький, Луганська область про вірш "Український прославлений, роде!"

Моє незалежне оцінювання

Имовірні роботи до оцінювання: Олександр Гриб «Вітряки», Олександр Гунько, Горбацьо Андрій «Світлій пам'яті нескорених.», Наталка Ліщинська «БО…», Оксана Радушинська «ЗЕМЛЯ ОДНА», Владислав Молодід, Вдовіченко Михайло "Давайте запалимо сонце!", Анна Космач «Чотири воли пасу я…», Олег Завадський «СЛОВО», Геннадій Горовий КРОК,
Переможці: Лариса Омельченко "Гарбузи", Софія Кримовська, Василь Карп’ юк «УКРАЇНА, ДО ЯКОЇ ЗАВЖДИ ПОВЕРТАЄШСЯ», Ольга Харицька «Моя синьо-жовта доню...», Анна Багряна «Із розповіді однієї жінки», Сергій Дзюба «Україна – 1990», Ганна Космач, ІРИНА ЗЕЛЕНЕНЬКА У музеї дерев України, Вікторія Осташ

Вакуленко-К. Володимир
поет, критик, переклядач, анархо-панк.

Нажаль, значна кількість

Нажаль, значна кількість творів (з числа лауреатів) не відповідає меті конкурсу, який присвячено 20-тій річниці Незалежності України. Таке враження, що автори надіслали перше, що «під руку» потрапило. Вважаю, що основним критерієм оцінки (звичайно при обов’язкових професіоналізмі та образності) повинна бути наявність у творі позитивних мотивів і перш за все почуття гордості за українську націю, за Україну, віра в непереможність українства; незважаючи на те, що болісних і скорботних сторінок в нашій героїчній історії багато. А деякі «віршотворці» взагалі Україну поставили на коліна, що після цього хочеться взяти в руки свічку і лягти у труну…
А такі вислови ЛАУРЕАТІВ про Україну, як: «Це ще не Україна, це лиш тлін…», «Ти піднімалась, як трава, зім’ята під моїм коліном», «На лаві сидячі, ми куримо разом», або «Ти корчила панянку для мене напоказ: у дорогій автівці п’ючи мартіні з ромом», «І, вона обезсилена, німо кона» і та ін. мене особисто болісно вражають і принижують нашу національну гордість і гідність. А як же відносно позбавлення від «комплексу меншовартості» і виховання в дусі високого патріотизму нашої молоді? Є над чим замислитись усім причетним до Слова… Деякі, гідні високої оцінки твори, взагалі не були відзначені… А Лариса Омельченко, Анна Багряна та ін.? Дуже сподобались талановиті твори Якушевої Валентини, Юрка Волощака, Софії Кримовської, Івана Бурмея, Руслани Манько та ін.. Це моя думка.

Людмила Степаненко
поетеса, перекладач, педагог, лауреат Всеукраїнського поетичного вернісажу «Троянди й виноград – 2008» ім. Максима Рильського.

Нажаль...

"...такі вислови ЛАУРЕАТІВ про Україну..." ще й перемогу в конкурсі принесли...
Що насамперед оцінювало шановне Журі: форму чи зміст віршів?

Написати новий коментар